Війна змінила життя мільйонів українців, і особливо — людей з інвалідністю. Попри виклики, деякі з них знаходять нові можливості для праці, самореалізації та підтримки інших.
У Миколаєві створили унікальну ініціативу — фірму, де працюють люди з інвалідністю, ремонтують крісла колісні та допомагають тим, хто цього потребує. Засновник підприємства, його працівники та громадські активісти поділились з редакцією 0512, як крок за кроком будують справу, розповіли питання працевлаштування має і соціальне, і економічне значення.
Засновник фірми та керівник Миколаївського обласного осередку громадської організації "Українська спілка інвалідів УСІ" Павло Каракадько розповів, що на початку повномасштабного вторгнення на обліку організації перебували близько 3,5 тисячі осіб. За словами Павла, нині організація займається проєктами для працевлаштування людей з інвалідністю. Відвідуючи клуб “Вікторія” (місцевий клуб для людей з інвалідністю - прим.), Павлу спало на думку створити місце, де могли б люди з інвалідністю могли не просто спілкуватись, але й працювати та соціалізуватись.
Директор фірми Павло Каракадько зазначив, що на Миколаївщині діє компенсація за працевлаштування людей з інвалідністю. Розмір допомоги становить від 71 до 106 тисяч гривень. Щоб її отримати, роботодавець має створити сприятливі умови для праці та взяти на роботу людей з першої чи другої груп інвалідності.
Від травми - до нової справи: історія Володимира Марголіна
Володимир Марголін протягом 35 років працював слюсарем-ремонтником на миколаївському заводі “Зоря”. 13 років тому на виробництві з Володимиром стався нещасний випадок.
Пенсії Володимиру не вистачало, тому він підзаробляв тим, що ремонтував колісні крісла вдома. Технічна освіта та багаторічний досвід чоловіка дозволили йому швидко освоїти це заняття. Згодом Володимира примітив Павло та запросив працювати на фірму.
Володимир відмітив, що йому подобається працювати й він відчуває, що робить корисну та важливу роботу. Щодо замовлень, то чіткого прайсу на послуги фірма не має, адже розуміє специфіку замовників, які не завжди мають можливість заплатити повну вартість роботи. Тому до кожного клієнта підходять індивідуально, залежно від складності завдання та термінів виконання.
Перекваліфікація, страхи та суспільна зрілість
Ольга Виноградова - миколаївська громадська діячка, яка відстоює права людей з інвалідністю, каже що в питанні працевлаштування існує чимало перепон, але найголовніше - це страх самих роботодавців.
Ольга додає, що коли людина отримує інвалідність, то не завжди може працювати за фахом. Для того, щоб отримати роботу потрібно отримати перекваліфікацію.
“Не кожна людина може наважитись витратити кілька років, щоб отримати новий диплом. І поки людина буде навчатись, то за якісь кошти потрібно жити. Тут ще є те, що багато роботодавців бояться взяти людину з інвалідністю через страх чи справиться із завданнями, чи стереотипами, що ми часто хворіємо. Людина, яка адекватно себе оцінює не буде брати на себе більше, ніж може. Загалом, як що брати систему працевлаштування, то держава якось старається в цьому напрямку, але суспільство, може ще не дозріло до цього - до того, що життя на отриманні інвалідності не зупиняється, що людина хоче і може працювати насправді”,
- резюмувала громадська діячка.
Фото 0512 та Facebook-сторінка Ольги.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Посилення стійкості медіа в Україні», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.