Головний сержант розвідувальної роти 41 окремої механізованої бригади повернувся з США, щоб захищати Україну.
Боєць із позивним "Янкі" раніше жив у США, мав офіційну роботу та готувався перевезти до Штатів дружину з дітьми. Але після 24 лютого все кардинально змінилось: чоловік повернувся в Україну, щоб стати на захист Батьківщини. Історію військового розповіли у відділенні комунікації 41 омбр.
У юності "Янкі" служив у спецпідрозділі "Титан". Згодом працював водієм, зварювальником, експедитором і навіть менеджером з продажів.
У США він оселився біля Вашингтона, влаштувався у компанію, яка допомагає американцям з переїздами. Каже, мав добру команду, працював з кількома українцями, отримав дозвіл на вільне працевлаштування, і вже думав про переїзд родини. Та повномасштабне вторгнення зруйнувало всі плани.
“Янкі” згадує, що після нападу рф на Україну без вагань повернувся із друзями додому. Спершу був у добровольчому формуванні на Миколаївщині:
Там ми допомагали військовим, охороняли громадський порядок, розбирали завали, евакуйовували мирних людей. Трошки й партизанили,
- пригадує військовий.
“Янкі” служить у 41 окремій механізованій бригаді з перших днів її створення. Разом зі своїми розвідниками воював на Куп’янщині, у Часовому Ярі, Торецьку, Нью-Йорку. Брав участь й у Курській операції:
Ми добряче потріпали ворогів. Були випадки, що виносив на собі поранених побратимів. Під час одного запеклого бою бронебійна куля влучила мені у “розгрузку”. Розтрощила автоматний магазин, але до тіла так і не дісталася! Отже, рано мені ще помирати!,
- говорить боєць.
“Янкі” інколи розповідає своїм побратимам про життя та працю у США. Але, водночас, розуміє, що не можна бути байдужими, коли ворог нищить ракетами й обстрілами рідний край, вбиває жінок та дітей. Тому він на службі, на своєму місці. І радить усім, хто ще не приєднався до ЗСУ, зробити це якомога швидше.
Нагадаємо, раніше редакція розповідала історію головного сержанта Віталія Галамага (позивний GAL), який загинув 26 грудня 2024 року.