“Моє натхнення - це родина, котики та робота”: як миколаївська фотографиня збирає донати для двох бригад ЗСУ, - ФОТО

16:10, 17 квітня

Суспільство

Надійне джерело

Світлана Коваль на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну працювала радіоведучою. Також вона мала захоплення - фотографію, яке незабаром перетворилось на основний вид її діяльності.

Попри обстріли, Світлана вирішила залишитись з чоловіком у Миколаєві. Фотографиня фіксувала різні моменти з прифронтового життя міста, а також долучилась до допомоги ЗСУ, організувавши збори на потреби кількох бригад. Волонтерка розповіла редакції 0512 про те, як війна змінила її життя.

Фіксування життя прифронтового Миколаєва

На початку повномасштабного вторгнення, Світлана постійно знімала наслідки російських атак: як відбувалась евакуація, як люди набирали води, коли ворог перебив централізоване водопостачання та інші моменти прифронтового життя міста. Світлана згадує, що також знімала й весілля волонтерів та військових.

“Попри вторгнення рф, люди не відкладали своє життя на “після”. Я мала честь бути фотографом на таких весіллях. Ми з чоловіком й самі одружились у березні 2022 року, просто вдягнувши звичайний одяг та розписавшись у РАЦСі. Ювелірні магазини тоді не працювали й один друг зробив нам обручки зі звичайних монет. Такі моменти запам’ятовуються”,

- каже Світлана.

Світлана ділиться своїми фото через соцмережі. Для багатьох миколаївців, які на той час виїхали з міста, світлини фотографині дуже відгукувались, адже давали глянути як живе Миколаїв. Одного разу, Світлана пішла зняти прильот, який стався неподалік місця, де вона тоді жила.

“Мені багато хто писав, що мої фото служать підтримкою. Коли я вже дістала з рюкзака камеру, то зустріла свою знайому. Вона розповіла мені, що її будинок був сильно пошкоджений. Найбільше, що мене вразило, це те, що вона сказала, що їй до цього наснилось, що її будинок був зруйнований. В цей момент, я лише могла обійняти її”,

- розповіла фотографиня.

За три роки понад 3 мільйони донатів на потреби двох бригад - про волонтерську діяльність

Перебуваючи у Миколаєві під обстрілами, Світлана та її чоловік купували хліб, цигарки та цукор - невеличкі такі торбинки для військових. На початку квітня 2022 року, до Світлани звернулась подруга, чоловік якої служив у лавах 79 бригади про те, що збирає допомогу для цілого підрозділу, який після важких боїв опинився без базових речей на сході країни. Жінка разом із чоловіком активно включились, передавши від миколаївських волонтерів необхідне. Відтоді Світлана веде збір для двох бригад.

“На початку війни ми купували десантникам зарядні станції, рації, дрони, антени, передавали буржуйки тощо. Основними потребами підрозділу наразі є дрони: придбання нових, ремонт пошкоджених, купівля різних засобів для роботи операторів, типу як РЕБ чи антени. У хлопців вже навіть є своя мобільна майстерня”,

- говорить волонтерка.

Також з 2023 року Світлана веде збір й для бригади НГУ “Кара-Даг”. За словами жінки, нині основними запитами від нацгвардійців є покриття ремонту авто, адже колеса на фронті відіграють суттєву роль. Як зазначила миколаївська волонтерка, загальний обсяг допомоги обом бригадам склав понад 3 мільйони гривень, понад 2,5 млн грн було зібрано для десантників та 500 тис грн - для бійців “Кара-Дагу”.

“До збору коштів насправді долучено багато людей. Це всі, хто донатить по-перше. Є й ті, хто постійно допомагає рухати збори. Це мій друг зі Львова Олег, він купував дрони хлопцям та підтримує зараз збори. Також - це художниця Світлана Чебанова, вона креативно проводить розіграші. Ще це керамістка Олена Поліщук, вона віддає 20% від продажу кожної прикраси із пташками на збори”,

- відмітила Світлана.

Крім того, до зборів Світлани неодноразово доєднувалось КП “Миколаївелектротранс”, продаючи календарі та лімітовану серію пінів із зображенням трамваїв та тролейбусів за донати. Також за кошти самих бійців були зроблені піни у вигляді лиса з крилами - символом підрозділу, який також були розпродані за донати.

“Моє натхнення - це родина, котики та робота”

Нині Світлана продовжує працювати, виховувати доньку Софію, працювати та збирати донати на потреби війська. Волонтерка говорить, що її натхненням слугує родина, котики та робота.

“Я вдома насправді мало, що встигаю робити. Весь основний час вдень займає дитина. Це не просто бути пацючою мамою, ще під час війни, але я намагаюсь балансувати. Під час прогулянок з дитиною часто беру з собою камеру і якщо щось цікаве побачу, то обов’язково це фіксую. Вночі, коли вже покладу дитину спати, то можу перейти до обробки фото, викладання світлин з міського життя, і найголовніше - в черговий раз нагадати людям за актуальні потреби наших захисників, адже війна триває й вони потребують підтримки”, - резюмувала волонтерка.

Фото - особистий архів Світлани.

Якщо ви бажаєте підтримати збори Світлани, то нижче додаємо реквізити.