“Плюють в лице, лаються, кидають предмети”: історія контролера "Миколаївелектротрансу", - ФОТО

Я натрапила на оголошення, що підприємство шукає прибиральника території і прийшла в “електротранс”. Трохи попрацювавши прибиральницею, я вирішила спробувати себе, як контролер. Тому до теперішнього часу працюю на цій посаді та у захваті від своєї роботи. 

Ми працюємо парами. Ділянки роботи постійно змінюються. Наприклад, якщо зранку я працюю на ділянці “Центральний ринок - Автовокзал”, то після обіду може змінитись на “Акіма - Агроосвіта”. Це постійно нові маршрути. 

Пасажири бувають різні. Вони можуть нас ображати, плювати в обличчя, жбурляти у нас тим, що потрапляє під руки. Під час роботи ми себе не почуваємо захищеними. У нас крім дорожніх листів нічого немає. 

Якщо людина не сплатила за проїзд, вона вигадує різні причини, що нібито сів телефон, то немає коштів, то безробітна, мовляв: “Дайте мені роботу і я тоді буду сплачувати за проїзд”. У таких випадках ми можемо висадити людину на зупинці. Наприклад, висадили на “9 Слобідській”, а самі вийшли на “10 Слобідській”. Ця людина може прийти туди на зупинку і почати конфліктувати далі. Плюють в лице, говорять різні нецензурні слова, кидають предмети. Ми намагаємось відійти в сторону, адже розуміємо, що не впораємось з такими людьми.

На щастя, сьогодні у нас є боді-камери, які це все можуть записати, а потім можна відслідкувати. Цей новітній підхід нам дуже допомагає. Будь-який конфлікт, який стався у салоні транспорту, його записує боді-камера. Потім ці записи перевіряють і з'ясовують - винний контролер чи пасажир.  

Є випадки коли людина говорить, що розмовляла по телефону і забула сплатити за проїзд і придбати квиток. Будь ласка, ми розуміємо, вона йде до водія, купує, компостує. Якщо людина розуміюча, вона у таких випадках виправляє ситуацію. Якщо людина недобросовісна, то це будуть твердження: “Забув кошти вдома”, “Немає коштів”, “Я відсканував, але телефон розрядився”, “У мене є документи на пільговий проїзд, але я забув ці документи”. Найцікавіше, коли чоловік мені показує мамине пенсійне посвідчення і вважає, що може таким чином обдурити контролерів.

Нам пасажири у таких ситуаціях ще й додають: “Вам що важко його залишити, ви ж на плечах його не несете?!”. Я наголошую, що ця людина не сплатила за проїзд. На що отримую відповідь, що нічого в цьому страшного немає. Дуже рідко, коли якась жіночка зробить зауваження іншому пасажиру, що він неправий у тому, що конфліктує з нами. 

У таких випадках люди посилаються на військовий стан. Ми розуміємо, коли у людини термін дії посвідчення закінчився після 2022 року. Але коли цей термін закінчився ще у 2019-му, тут виникають питання. Також проблемою є те, що багато людей похилого віку надають ксерокопію документів, яка не завірена нотаріально. Я намагаюсь постійно пояснити, що це не документ, а просто папір, який неналежно оформлений. Знову ж таки, на основі цього, виникають конфлікти. 

Поведінка школярів - це жах. Мабуть, дистанційка через “ковід” та війну значно вплинула на школярів. Від них постійно чути лайку, агресію. Вони не розуміють, наприклад, що я людина у віці, вони розмовляють зі мною, ніби зі своїми  однолітками. Усі знають, що вони можуть їздити безкоштовно, але не знають, або не хочуть знати, що їм для безкоштовного проїзду необхідно пред'явити учнівський квиток. Вони досі показують свою сторінку в гугл-класі, адже ми раніше йшли на поступки, коли школи не працювали. Сьогодні багато шкіл працюють, у всіх є можливість зробити учнівський квиток, але його школярі або не продовжують, або взагалі досі не мають. Студенти також інколи намагається проїхати за учнівським квитком, хоча не мають права на безкоштовний проїзд. Вони діти, підлітки, я не можу їх висадити з тролейбуса, але й розуміння від цих дітей повинно бути.     

Електронні квитки задовольняють як нас, так і пасажирів, так і водіїв. Нам набагато легше, ми подивились у квиточок, там час йде і побігли далі. Не потрібно брати квиточок, перевіряти чи збігатися він з нашим оттиском чи ні. Це значно полегшує роботу.

Роблять скріншоти та показують нам, видаючи за дійсний квиток. Або хтось один відсканував, зробив скрін, перекинув іншим і вони показують. Я говорю, що це не дійсний квиток, адже на електронному квитку показує відлік часу. У таких випадках намагаються швидко показати квиток на телефоні та забирають. Хитрощів таких чимало, але ми їх знаємо. 

На цьому маршруті ніби зовсім інші люди. Вони розуміють, що потрібно підійти на середню площадку і пред'явити документи. Їм не потрібно нічого говорити, там пасажири швидко усі разом показують квитки та документи, а ті хто сплачує на передній площадці вже купують квитки у водія. Єдине, що вони не звикли компостувати, адже у тому районі раніше курсували лише автобуси. Коли ми потрапляємо на маршрут до Корабельного, ми ніби-то там відпочиваємо.