"Разом ми просто робимо те, що вміємо і мусимо робити": історія бойового медика з Миколаївщини,- ФОТО

Бойовий медик Сергій у мирному житті працював інженером-будівельником та активно займався медичним волонтерством. Він навчав дітей мистецтву козацького бою на шаблях та стрільбі з лука. Сьогодні військовий евакуйовує та лікує поранених побратимів. 

Історію бойового медика, який родом з Миколаївської області, розповіли у службі звʼязків з громадськістю 41 окремої механізованої бригади. 

У мирному житті Сергій активно займався медичним волонтерством. Свого часу він закінчив курси волонтерів-рятувальників Мальтійської рятувальної служби. Військовий підкреслює, що у країнах ЄС це дуже відома волонтерська служба, яка допомагає людям. Тож, він теж став волонтером-рятувальником:   

- Доводилось не раз надавати домедичну допомогу людям - пригадує чоловік. - Якось ми забезпечували проведення змагань з кросфіту. Одна учасниця впала з висоти і отримала травму. На щастя, завдяки нашій команді волонтерів її врятували. Або як на змаганнях з велопробігу учасник отримав травму хребта після падіння з велосипеда. Довелось його терміново рятувати. Більш того, потім чоловіка ще доправили потягом додому, вже до спеціалізованого медичного закладу для подальшого лікування. От ми силами команди волонтерів-рятувальників й забезпечували його безпечне транспортування до потяга та посадку до вагону.

Сергій констатує, що усі ці навички та знання вкрай знадобились йому вже під час повномасштабної війни. Бо спершу герой нашої публікації служив у добровольчому формуванні свого міста. А коли вже став до лав ЗСУ, то почав службу у евакуаційному підрозділі медпункту.

- Наша команда завдяки злагодженості дій, зазвичай, евакуює поранених з точки евакуації до медичного закладу десь за 50 хвилин, - розповідає бойовий медик. – І це не по рівному асфальту, а з поля, лісу, між ярків та горбів, під обстрілами. Успішна евакуація - це збережені людські життя. З міркувань безпеки нашого особового складу та поранених «у поле» ми часто їздимо броньованою технікою.  Її броня дуже виручає. З іншого боку – це примітна ціль для ворога. Ворог, побачивши «броню», намагається влучити у неї. І тут уся надія на майстерність наших хлопців-мехводів та Бога!

Чоловік пригадує інший випадок порятунку бійця:

- росіяни поцілили у нашу БМП, і вона спалахнула. Вибухнув боєкомплект. Механік-водій БМП вижив, але отримав дуже важкі поранення та опіки рук, тіла, поранення голови. Відразу ми почали надавати першу допомогу бійцю. На щастя, нам вдалось врятувати хлопця і щасливо згодом доправити до лікарні, - розповідає військовослужбовець.

За словами бойового медика, часто доводилось надавати допомогу відразу декільком пораненим:

- Під час евакуації забирали усіх поранених з різних підрозділів із пораненнями та бойовими травмами різного ступеню важкості. Таких евакуацій було багато,- згадує Сергій.

Бойовий медик Сергій

Також воїн поділився історією, як хлопцям вдалось не лише врятувати поранених побратимів, а й дати гідну відсіч під час евакуації:

- Ми на БМП тоді діставались поранених.  Командиру було відомо, що у лісосмузі неподалік нашого шляху була позиція русні. Бойовий командир наказав обстріляти місця зосередження ворога. БМП відкрила вогонь. Отримавши вогневу перевагу, ми безпечно пролетіли до точки евакуації. Поранених воїнів успішно евакуювали. Бойова команда медпункту виконала успішну евакуацію близько двохсот поранених військовослужбовців. Але медики не вважають свою службу якимось героїзмом: «я щиро вдячний нашим козакам з «евака». Це справжні аси-водії та майстерні медики. Разом ми просто робимо те, що вміємо і що мусимо робити. Головне – злагоджена командна робота, - каже бойовий медик.

Вдома на Сергія чекають його найрідніші люди – дружина та донька. Та й сам бойовий медик мріє знову повернутись до улюбленої праці. А ще до своїх численних захоплень для душі та серця – медичного волонтерства, навчання дітей мистецтву козацького бою на шаблях та стрільбі з лука, сплавів на байдарках, патріотичного виховання нашої молоді.  Але це – вже після нашої Перемоги!

Фото 41-ї окремої механізованої бригади. 

Нагадаємо, раніше розповідали історію військового Олександра на псевдо "Прокурор", який багато років служив у прокуратурі Миколаївської області.