У п'ятницю, 27 жовтня, на базі миколаївської обласної станції переливання крові пройшов "Осінній день донора", який організували від Donor.Uа. Мета якого полягає у зборі крові для поранених та цивільних, які знаходяться на лікуванні.
У коментарі 0512 координаторка "Донор.UA" Олена Запорожченко розповіла, що переоцінити важливість донорства крові неможливо:
— Це радість порятунку чийогось життя, це радість донорства. Так є ті, хто не може бути донором, але він може донатити — і за ці гроші ми купимо паливо та повеземо кров ну нуль. Зараз І (-) група крові, яка є універсальною, вона забирається по Україні та везеться на нуль. Так само і з плазмою IV (+). Наразі держава дозволила переливати кров на нулі не лише медикам. Переоцінити донорство неможливо, адже це врятовані життя побратимів та посестер. Ми можемо врятувати захисника, живучи будь-де в Україні. Миколаїв є дуже важливим у плані донорства, адже він перекриває і потреби Херсону. Низький уклін Херсонцям та гостям міста, які приїздять по своїм справам і йдуть здавати кров. Це просто чудо, що наша область покриває наші потреби: для лікарень, породілля, ДТП, а також вибухово-мінні травми цивільних — всім їм може знадобитись кров.
Акція "Осінній день донора" проходить в межах кампанії "Розквітай" - про красу та користь донорства крові.
— Наразі висока потреба в усіх компонентах крові і в такий спосіб ми хочемо подякувати людям, які приходять та здають кров. Також хочемо залучити нових людей для донорства. Для добровільного, безоплатного та регулярного. Донорство крові — це піклування про власне здоров'я як фізичне, так і ментальне, — каже Олена.
Містянка Юлія прийшла здавати кров вже вдруге. Вперше вона вирішила поділитись кров'ю у серпні. Оскільки кров можна здавати раз у два місяці, то у жовтні якраз можна стати донором ще раз. На цей раз вона стала донором тромбоцитів, адже її група крові збігається з тою, яку наразі критично не вистачає у Миколаєві. Донорство тромбоцитів проходить довше по часу, але переноситься легше, ніж донорство цільної крові, — зазначила Юля.
- Збиралась кров здавати давно, але не можна було спочатку, бо потрібно було почекати після операції, потім не можна було після прийняття медикаментів і так далі. Згодом було дуже багато різних причин, які іноді здавались наче відмовками. Також стримувало мене далі те, що мені здавалось, що не підходжу як донор за станом здоров’я. Тому вирішила зайнятись своїм здоров’ям і з часом стати донором. Тригером стала історія знайомого військового, який за будь-якої можливості йде здавати кров. Він розповів, як кров дійсно може врятувати життя, що кров і воює і лікує, що є різниця між донорством цільної крові, на тромбоцити та плазму і так далі. Я тим надихнулась і вирішила піти в серпні здати кров. Переживала, бо думала, що буде низький гемоглобін, але він був навіть трішки підвищений, тому все пройшло чудово як для першого разу.