Ми продовжуємо публікувати фото старого Миколаєва.
Завдяки публікаціями миколаївського міського архіву можна дізнатись, яким місто було раніше. Пропонуємо подивитись на ці світлини.
Мурал в центрі міста
На Соборній у Миколаєві був ось такий яскравий мурал. Все ж ми місто корабелів, а тому і ілюстрація саме таке. Зараз у Миколаєві теж багато різноманітних муралів. Деякі з них створені у період російсько-української війни. Наприклад, при в'їзді у місто є риба-кит, на якій зображено видатні місця Миколаєва. А в центрі намальована киця-захисниця.
Яхт-клуб
Міський яхт-клуб - місце зустрічі та відпочинку містян. Там можна прогулятись чи подивитись на захід сонця. На жаль, і там були прильоти.
Трохи історії: Наприкінці XIX століття частину землі Спаська віддали Миколаївському Яхт-клубу, а 1904 року архітектор Леопольд Роде створив будинок у стилі італійського ренесансу, навпроти якого поставили морські гармати, вкопані в землю. 17 травня 1904 року будівлю урочисто відкрили.
Будівля міської думи
Саме так виглядала будівля міської думи в місті, яка була зруйнована німецькими загарбниками.
Проспект Центральний
Ось таким був проспект Центральний. Зверніть увагу якою мовою були написані вивіски.
Широка поздовжня вулиця, що пронизує міську та Адміралтейську частини міста, вказувалася, як Херсонська, ще у першому проекті міста поліцмейстера Федорова. Щоправда, тоді адмірал Грейг не затвердив проект, і ця назва повернулася в наступному проекті міста поліцмейстера Антонова.
У 1835 році вулиця, що розтягнулася від Спаського пагорба до 6-ї Слобідської, отримала офіційну назву – Херсонська.
Звичайно ж, вулиці змінювали кілька разів назву. У 20-ті роки 20 століття її назвали Першотравневою, але вже після війни їй повернули історичну назву. Щоправда, ненадовго. До 100-річчя від дня народження Леніна, у 1970-х роках вона отримала назву – проспект Леніна. З цією назвою вулиця проіснувала до 2016 року, коли у зв'язку із законом про декомунізацію вулиця стала проспектом Центральним.
Соборна вулиця
Як писав у своїй книзі ”Град Святого Николая” краєзнавець Юрій Крючков, спочатку вулиця Соборна була лише продовженням Єлисаветградської дороги. Та й самої назви Соборна ще не було.
Вулиця розпочиналась від Інгульського узвозу, тягнулась лише три квартали і закінчувались у базарної площі, яка була розташована на розі сучасних Потьомкінської та Великої Морської.
До початку 20-х років 19-го століття це була транзитна вулиця, де єдиною примітною будівлею була поштова станція. Щодо забудови, то на Соборній в ті часи не було гарних багатоповерхових будівель
Відкриття Інгульського мосту
Довжина Інгульського мосту менша, ніж Варварівського – 754 метри, а ширина становить 18,5 метрів та ще по 2,25 метри з кожної сторони для тротуарів. Якщо Варварівський повертається, то Інгульський міст піднімається, щоб пропустити судна в акваторію.
Рух на Інгульському мосту відкрили 6 січня 1981 року. А вже в 1983 році якраз під 31 грудня мостом проїхався перший тролейбус маршрутом № 6 від парку "Народний Сад" до підприємства "Облсільгосптехніка". Тролейбусна лінія була унікальною, адже для цього на Інгульському мосту довелося зробити спеціальні розвідні конструкції контактної мережі на випадок розведення мосту.
Зоопарк
Скульптура Мауглі та Багіри знайома кожному, хто відвідує найкращий в Україні зоопарк.