Є місця, куди їдуть не за комфортом, а за відчуттям сили природи. Урочище Протич — саме таке. Тут Південний Буг прорізає гранітні скелі, створюючи пороги, які давно стали викликом для спортсменів і водночас частиною історії цього краю. Це одна з тих локацій Миколаївщини, де поруч існують екстрим, тиша каньйону і козацькі легенди.
Місце для спорту і викликів
Прихильники рафтингу, скелелазіння та походів продовжують вирушати до Мигії та на територію природного парку «Бузький Гард». Саме тут зосереджено багато туристичних об’єктів, серед яких і урочище Протич.
Це місце добре знайоме рафтерам і альпіністам. Хоча його часто залишають у тіні більш популярних локацій, урочище має не меншу цінність як для спортсменів, так і для дослідників історії. Вперше його описав історик Дмитро Яворницький.
Протич входить до числа найкращих місць у Європі для занять водним слаломом. Основна причина — потужні пороги. Багато хто знає їх як Мигійські, адже вони тягнуться до Мигії, однак правильна назва — пороги Протича. Саме тут можна зустріти надзвичайно сильну течію, а також найвищий поріг в Україні — Запорозький.
Скелі та ландшафт
Ландшафт урочища формувався протягом сотень років. Уздовж Південного Бугу піднімаються гранітні скелі, які місцями сягають понад 40 метрів заввишки. Вони майже прямовисні, відшліфовані вітром і водою, і створюють складні умови для скелелазіння.
Однак Протич цікавий не лише екстремальними видами спорту. Ця територія має глибоке історичне значення і оповита легендами. Археологи виявили тут 98 пам’яток, що робить місцевість унікальною для України, адже подібні каньйонні долини на інших річках були знищені водосховищами.
Урочище пов’язане і з історією Запорозької Січі. На островах Південного Бугу козаки готували свої човни — «чайки», а самі острови виконували оборонну функцію. Територія сучасного парку фактично збігається з землями, які контролювали запорожці. Пороги слугували природним захистом, і без знання проходів ворогам було складно сюди потрапити.
Протичанська скеля
Особливе місце займає Протичанська скеля, яку також називають скелею святого Михаїла. Вона є однією з найвищих у цій місцевості, має приблизно 100 метрів у довжину та близько 40 метрів у ширину. Скеля відома ще з козацьких часів і сьогодні має статус геологічної пам’ятки. З її вершини відкривається панорама на весь «Бузький Гард».
З Протичем пов’язані й легенди. Одна з найвідоміших розповідає про «золоту карету», яку нібито козаки затопили в порогах, щоб вона не дісталася туркам. За переказами, течія рознесла золото по всій місцевості.
Ще одна цікава локація — острів козака Мамая. За легендою, саме тут міг зупинятися цей образний герой української культури, якого часто зображають із кобзою та конем.
Сьогодні урочище Протич приваблює не лише влітку. Восени скелі вкриваються золотими барвами, а взимку їхня форма стає особливо виразною, навіть попри нечастий сніг на півдні. Це місце варто відвідати в будь-яку пору року, щоб побачити силу природи та відчути історію цього краю.