Коли сину Юлії виповнилося лише місяць, почалося повномасштабне вторгнення. Родина змушена була виїхати з Миколаєва до Кропивницького, а згодом до Ірпеня, де чоловік працював над відновленням зруйнованих будівель. З маленькою дитиною на штучному вигодовуванні та під постійною загрозою обстрілів сім’я пережила кілька переїздів, перш ніж повернутися додому. Саме у Миколаєві хлопчику встановили діагноз. Але шлях до цього був непростим.
Минулого року у двох громадах Миколаївщини запрацювала абсолютно нова послуга для регіону – раннє втручання. Ця послуга дає підтримку родинам, які виховують маленьких дітей із порушеннями розвитку або ризиком їх виникнення. Фахівці допомагають не лише малечі, а й батькам: пояснюють, як діяти, куди звертатися та як не втратити дорогоцінний час у перші роки життя дитини. Цього разу редакція 0512 розповідає про послугу раннього втручання у Миколаївській області, хто її може отримати, чому цей проєкт важливий та як допоміг миколаївській сім’ї.
Втрачений час
Юлія - мама хлопчика з особливими освітніми потребами. Коли дитині виповнився лише місяць, розпочалося повномасштабне вторгнення. Родина евакуйовувалася до Кропивницького, а згодом до Ірпеня, де чоловік працював над відновленням пошкоджених будівель. Та через нові обстріли й складні умови життя з маленькою дитиною сім’я повернулася додому. У Миколаєві вони почали помічати, що розвиток сина відрізняється від однолітків.
Якби така послуга раннього втручання була раніше в Миколаєві, то це б було велике диво. Згадуючи себе - розгублену й недосвідчену. Адже усі знайомі діти нормотипові - розмовляють, знають, розуміють, а твоя дитина десь стопорить. Тому ми пішли до психіатра, потім до невролога, - згадує жінка.
Далі направлення, черги, пошук спеціалістів і поїздка до Києва на п’ятиденну діагностику. Від першого звернення до встановлення діагнозу минуло майже вісім місяців.
Майже вісім місяців ми втратили, поки зважилися піти до спеціалістів, дочекалися обстеження й отримали діагноз. Для наших дітей кожен день - на вагу золота, - підкреслює мама.
Про послугу раннього втручання Юлія дізналася значно пізніше. Жінка переконана: якби вона була доступною раніше, родина змогла б уникнути багатьох помилок і переживань.
Коли спеціалісти почали все пояснювати, перед нами відкрилися зовсім інші двері. Нам тезисно розповіли, що робити, куди звертатися, як діяти. З’явилося розуміння шляху, - зазначає вона.
Фахівці зазначають, що у перші роки життя мозок дитини має високу пластичність, тому раннє виявлення труднощів дозволяє швидше компенсувати порушення та сформувати необхідні навички. Багато затримок легше скоригувати саме на початковій стадії, не допускаючи їх переходу у складніші форми.
Раннє втручання - новий соцпроєкт для Миколаївщини
Раннє втручання - це комплексна підтримка для дітей до чотирьох років, які мають затримки розвитку або ризик їх появи. Головна мета - якомога швидше допомогти дитині опанувати базові навички та навчити батьків ефективно взаємодіяти з нею. У Миколаєві родини почали знайомитися з цією послугою влітку 2025 року, а вже з серпня спеціалісти розпочали системну роботу, зокрема, виїзди додому.
Особливістю послуги є природне середовище. Тобто послуга надається там, де дитині найзручніше - вдома, у дитячому садочку чи на ігровому майданчику. Раннє втручання орієнтоване на дітей у перші роки їх життя, оскільки вони є особливо вирішальними для подальшого розвитку дитини.
Це командний підхід. З родиною працює трансдисциплінарна команда. До складу якої входить практичний психолог, логопед, фізичний реабілітолог та соціальний працівник, - пояснює логопед Кабінету РВ КУ ''Міський центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю" Ольга Бушкова.
У рамках цієї послуги фахівці підтримують не лише дитину, а й батьків, навчаючи їх взаємодіяти з малюком у повсякденних активностях - під час гри, годування, одягання й прогулянки.
Фактично робота з кожною сім'єю починається зі стабілізації та гармонізації емоційного стану батьків. Почути чи зрозуміти, що у твоєї дитини, щось не так, це ще той виклик. Самотужки справитися з цим, рідко, кому вдається. Але ж наша послуга якраз і передбачає підтримку усієї родини. І саме з батьків вона починається, адже батьки - це рівноправні члени команди, - зазначає Ольга Бушкова.
Наразі у Миколаєві послугу раннього втручання отримують 39 сімей, серед яких є внутрішньо переміщені родини та сім’ї з дітьми з інвалідністю. У деяких родинах допомоги потребують одразу кілька дітей.
Для кожної сім'ї фахівці складають індивідуальний план та матрицю функціональних цілей. Над чим команда з родиною працюють пів року.
Фахівці мультидисциплінарної команди допомагають оцінити потреби дитини та складають індивідуальний сімейний план раннього втручання, здійснюють домашні візити, разом з батьками ставлять функціональні цілі для дитини, батьків та сім’ї в цілому,- пояснили у Департаменті соціального захисту Миколаївської ОВА.
В кінці цього терміну, фахівці разом з батьками оцінюють ступінь досягненості - чи досягнута ціль частково, чи не досягнута взагалі та формують наступну матрицю цілей.
Від замкнутості до контакту
Головною проблемою сина Юлії була комунікація - він майже не говорив і насторожено реагував на сторонніх людей. Та одного дня сталося те, чого батьки так чекали: син сам підійшов до спеціалістки, привітався, показав свої іграшки й навіть обійняв її на прощання.
Одного разу спеціалістка приїхала, а син сам підійшов, привітався і почав показувати свої машинки. Раніше він одразу йшов у кімнату і нікого не сприймав. Для нас це була велика перемога, - розповідає жінка.
Під час отримання сім’єю послуги раннього втручання, фахівці приїжджали до родини додому, спостерігали за побутом, відповідали на запитання та разом із батьками коригували їхні дії. Перший місяць став переломним.
Ми почали відчувати фундамент під ногами. Побачили, що це не просто поради - це працює саме для нашої сім’ї, - згадує жінка.
З часом зміни стали помітними: у дитини налагодилися сон і харчування, з’явився графік, а батьки навчилися правильно реагувати на поведінкові особливості. Також сім’я отримала чіткий план подальших дій - від проходження інклюзивно-ресурсного центру до підготовки дитини до садочка, адже соціалізація є не менш важливою, ніж заняття.
Чому не можна чекати “поки переросте”
За словами Юлії, одна з найпоширеніших помилок батьків - відкладати звернення до фахівців.
Нам казали: це хлопчик, він заговорить після трьох. Якби ми чекали далі, втратили б ще більше часу. Коли це стосується розвитку мозку, дива не стається - потрібно діяти,- акцентує жінка.
Тепер Юлія сама радить іншим батькам не зволікати та звертатися по допомогу, якщо виникають тривожні сигнали.
Директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Баштанської міської ради, лікарка-педіатр Оксана Шпарук пояснює: чіткий перелік симптомів назвати складно, адже все залежить від віку дитини. Втім, відсутність базових навичок може стати приводом для консультації.
Наприклад, варто звернутися до фахівців, якщо немовля:
- не тримає голову та не реагує на звуки у три місяці;
- не посміхається і не фокусує погляд у чотири;
- не цікавиться предметами та не намагається сидіти у шість;
- не реагує на звернену мову та не встановлює зоровий контакт у дев’ять місяців.
Лікарка підкреслює: раннє втручання - це не про критику батьків, а про підтримку.
Це про людей поруч, які підкажуть і навчать. Рутинні заняття щодня часто дають більший ефект, ніж короткі курси реабілітації кілька разів на рік, - говорить Оксана Шпарук.
Чому раннє втручання стало критично важливим під час війни
В умовах повномасштабної війни послуга раннього втручання перетворилася з додаткової підтримки на життєво необхідний ресурс для багатьох українських родин. Постійний стрес, вимушене переселення та нестабільність безпосередньо впливають на розвиток дітей раннього віку, а отже - потреба у своєчасній допомозі лише зростає.
Фахівці наголошують: сьогодні вони спостерігають значне збільшення кількості запитів від батьків.
Через бойові дії, стрес та вимушене переселення кількість дітей із ризиками порушення розвитку стрімко зростає, - пояснює Бушкова.
За словами Ольги, окрім розвитку дитини, важливим компонентом роботи стає психологічна підтримка родини. Регулярні зустрічі з експертами допомагають батькам не залишатися наодинці зі страхами та тривогами, навіть якщо вони відбуваються онлайн. Адже війна виснажує внутрішні ресурси дорослих, тому раннє втручання також спрямоване на формування батьківської впевненості та компетенцій.
Раннє втручання допомагає батькам зрозуміти дитину, побачити її потреби та ефективно взаємодіяти з нею. Це структурування життя. Ця послуга допомагає родинам організувати побут та знайти острівці радості навіть у надскладних обставинах, що є ключем до життєстійкості, - говорить логопед Кабінету Раннього втручання.
Саме тому сьогодні цю послугу дедалі частіше називають інструментом безпеки та інвестицією у майбутнє дітей. У реаліях війни така допомога дозволяє не лише підтримати розвиток малюка, а й зміцнити всю родину, допомагаючи їй вистояти та рухатися вперед.
Раннє втручання у громадах області: досвід Баштанки
Потреба у ранньому втручанні зростає не лише в обласному центрі. У громадах Миколаївщини також активно розвивають цю послугу, адже своєчасна допомога дітям здатна змінити їхнє майбутнє та вплинути на розвиток всієї громади.
У Баштанці раннє втручання впроваджують з вересня 2025 року. Деякі родини проживають у віддалених населених пунктах, де панує бездоріжжя, відсутність громадського транспорту, поїздки до обласного центру для отримання подібних послуг - складне питання. Тому впровадження такої соціальної послуги у районному центрі для цих родин - важлива подія.
Баштанська громада велика і розкидана, має дев’ять старостатів. Можливість отримати послугу вдома - надзвичайно важлива для батьків, навіть у найвіддаленіших населених пунктах - пояснює директорка КУ “Центр надання соціальних послуг” у місті Баштанка Ольга Пришедько.
Баштанська громада стала однією з перших в області, хто долучився до проєкту. Завдяки міжнародній підтримці вдалося навчити фахівців і сформувати професійну команду.
Наші спеціалісти пройшли піврічне навчання, сформували команду з чотирьох фахівців і вже під час навчання почали працювати з першими сім’ями. Тоді ми по-справжньому зрозуміли, наскільки це важливий напрямок, - говорить Ольга Пришедько.
Сьогодні послугу вже отримують 13 родин із Баштанської громади, ще близько 25 у процесі підключення. Водночас фахівці наголошують: не всі батьки одразу готові прийняти допомогу.
Спочатку потрібно домовитися з батьками, пояснити, що це за послуга і чому вона важлива. Це велика спільна робота, до якої мають бути готові й спеціалісти, і родина, - пояснює реабілітологиня Ірина Саєнко.
У громаді вже розробили чіткий маршрут підтримки - від лікарні до соціальних служб та інклюзивно-ресурсного центру. Фахівці переконані: раннє втручання - це інвестиція не лише у дитину, а й у майбутнє громади.
Якщо робота проведена вчасно і дитина подолає труднощі, вона стає повноцінним членом громади - навчається, працює, розвивається тут. Це означає менше соціальних проблем у майбутньому і більше можливостей для розвитку суспільства,- резюмує Ольга Пришедько.
Раннє втручання для Миколаївщини є шансом не втратити найцінніше - час, від якого залежить майбутнє дитини. У регіоні, що пережив обстріли, евакуації та постійний стрес, така підтримка стає опорою для родин, які вчаться жити далі попри всі виклики.
Адже своєчасна допомога дозволяє дітям розкрити свій потенціал, батькам відчути впевненість, а громадам отримати покоління, здатне навчатися, працювати й розвивати рідний край. І чим більше таких послуг з’являтиметься у громадах області, тим більше історій, подібних до Юлії, завершуватимуться не розгубленістю, а вірою у розвиток і майбутнє.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.