Історія капітана з позивним "Самбіст" - приклад того, як повномасштабна війна змінила життя тисяч українців.
Ще кілька років тому він оцінював техніку та золото в ломбарді, а сьогодні командує механізованим батальйоном і веде бійців у найгарячіші точки фронту. Історію військового розповіли у відділенні зв'язків 41 омбр.
Від ломбарду до фронту
У мирному житті Дмитро працював експертом-оцінювачем техніки та ювелірних виробів у ломбарді, а також менеджером із продажу. Він здобув вищу освіту за спеціальністю агроінженерія та не мав бойового досвіду - лише військову кафедру в університеті.
Важливу роль у формуванні характеру відіграв спорт: близько десяти років Дмитро займався дзюдо та самбо, брав участь у змаганнях різного рівня.
Перші дні війни та мобілізація
Рідне місто військового на Харківщині опинилося під обстрілами вже 24 лютого 2022 року. Разом із однодумцями він готував "коктейлі Молотова", допомагав цивільним, ремонтував пошкоджені будинки та організовував гуманітарну підтримку. Згодом Дмитра мобілізували до лав Збройних Сил України.
Шлях від взводу до батальйону
У 41-й окремій механізованій бригаді "Самбіст" служить із перших днів її створення. Починав командиром взводу спостереження, пізніше очолив розвідувальну роту на Куп’янському напрямку. Він особисто виходив на позиції разом із бійцями, ніс чергування на спостережних пунктах та підтримував підлеглих у найскладніші моменти.
Підрозділ брав участь в обороні Часового Яру, Торецька, Нью-Йорка, а також у Курській наступальній операції, де українські військові завдали значних втрат окупантам та знищили їхню техніку.
За словами командира, йому неодноразово доводилося опинятися під ворожим вогнем - від дронів до мінометів.
Командир, який робить ставку на технології
Сьогодні "Самбіст" очолює механізований батальйон і передає бійцям власний досвід - від розвідки та маскування до правильного заходу на позиції. Особливу увагу приділяє розвитку безпілотної складової та підготовці операторів дронів. Головними принципами у службі називає чесність і відкритість.
Мотивація - родина і рідний дім
Найбільшою підтримкою для військового залишаються батьки, дружина та восьмирічна донька. Каже, що саме родина та бажання захистити Харківщину дають сили рухатися вперед.
Нагадаємо, раніше розповідали бойову історію офіцера "Байкера".