Історія родини рятувальників Левицьких з Миколаївщини.
Для батька немає більшої гордості, ніж бачити, як син продовжує справу його життя. Історія родини Левицьких - це приклад того, як покликання стає родинною традицією, а служба людям об’єднує покоління. Їхню історію розповіли у прес-службі Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.
Роман Левицький прийшов до служби в ДСНС не одразу. До цього працював водієм, охоронцем, пробував себе в цивільних професіях. Саме оперативно-рятувальна служба на Казанківщині дала йому відчуття реалізації та впевненість у тому, що він на своєму місці.
Коли в родині народився син Данило, Роман уже служив рятувальником і щодня власним прикладом показував, що таке відповідальність, витримка і робота заради інших.
Данило зростав у середовищі людей у формі - знав, що таке чергування, виїзди на виклики та історії врятованих життів. Він часто приходив до батька на службу, розглядав пожежну техніку, знайомився з рятувальниками. Саме тоді, ще в дитинстві, у нього з’явилася мрія - стати таким, як тато: тим, хто не відступає перед небезпекою.
Після завершення навчання у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Данило Левицький вступив на службу до Миколаївського гарнізону оперативно-рятувальної служби. Сьогодні він працює пожежним-рятувальником.
Нині Роман Левицький обіймає посаду начальника 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Миколаївській області.
У кожного з них - своя роль і своя відповідальність. Роман керує підрозділами та ухвалює рішення, Данило безпосередньо виконує завдання там, де потрібні сила, мужність і холодний розум. Разом вони ліквідовують пожежі, працюють на розборах завалів, залучаються до ліквідації наслідків ворожих обстрілів. Разом служать людям.
Нагадаємо, раніше розповідали історію миколаївської поліцейської Вікторії.