Історія офіцера "Іскри", який став командиром у 18 років.
Воїн мріяв про піхоту ще зі шкільної парти, у 18 років бився за Ірпінь і Бучу, був поранений, рятував цивільних і отримав нагороду від Президента. Сьогодні лейтенант із позивним "Іскра" командує механізованою ротою та продовжує захищати Україну на передовій. Історію військового розповіли у відділенні зв'язків 41 окремої механізованої бригади.
Командир механізованої роти 41 окремої механізованої бригади, лейтенант із позивним "Іскра", переконаний: навіть у 21 столітті новітніх технологій лінію фронту першими тримають піхотинці.
Він свідомо обрав цей шлях, вступивши до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, хоча мав можливість навчатися на будь-якому факультеті.
Я ще зі школи бачив себе лише піхотним офіцером. Обрав цей фах у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, хоча переді мною, юнаком з Кіровоградщини, були відчинені двері чи не усіх факультетів, - розповідає військовий.
Ще 18-річним курсантом "Іскра" разом із побратимами обороняв Ірпінь та Бучу, не дозволивши ворогу прорватися до Києва. Під безперервними артилерійськими та мінометними обстрілами хлопці відбивали численні штурми і не втратили жодної позиції.
Згодом захисники дізналися: окупанти, розлючені втратами, призначили винагороду за кожного курсанта.
А ще, щоб якось виправдати свою поразку оголосили, що ми – якійсь суперспецназ! Тоді, як багато хто з нас, насправді, лише рік як закінчив школу!
Під час боїв за Ірпінь "Іскра" зазнав поранення внаслідок вибуху 120-міліметрової міни. За його словами, все могло закінчитися значно гірше.
Напередодні поранення офіцер врятував цивільних — подружжя пенсіонерів та молоду жінку, вивівши їх у безпечне місце через міст, який постійно перебував під обстрілами та наглядом ворожих БПЛА.
За мужність і героїзм "Іскра" разом з іншими курсантами особисто отримав нагороду від Президента України Володимира Зеленського — медаль "Захиснику Вітчизни".
Після одужання і дострокового випуску з академії він добровільно обрав службу в 41 окремій механізованій бригаді, бажаючи бути ближче до земляків з Кіровоградщини. Починав командиром взводу, нині — командир роти.
У підрозділі "Іскри" служать чоловіки, які за віком могли б бути йому батьками. Втім, вони поважають молодого офіцера за досвід, мужність і людяність.
Головний принцип командира, за його словами, — завжди бути поруч із підлеглими, особливо на передовій. До того ж, прикладом для нього є батько — старший сержант ЗСУ, який також нині боронить Україну.
Нагадаємо, раніше розповідали бойову історію офіцера "Байкера".