Історія недобудованого театру в Миколаєві, який став кінотеатром.
Архітектура Миколаєва зберігає чимало історій, які допомагають зрозуміти життя міста понад сто років тому. Одна з них — історія театру Лебедєва, так і не завершеного на початку 20 століття, але згодом перетвореного на відомий миколаївцям кінотеатр "Батьківщина".
На початку 20 століття в Миколаєві фактично діяв лише один театр - театр Шеффера. Його стан був далекий від ідеального: протяги, холодні приміщення та відсутність належних умов призводили до того, що актори часто хворіли, а взимку перебувати в будівлі було майже неможливо.
У 1906 році до Миколаєва приїхав актор і режисер Н. Д. Лебедєв, який виступав у складі "Нового театрального товариства". Згодом він повернувся до міста вже як приватний театральний підприємець — його "Російська опера Н. Д. Лебедєва" гастролювала в Миколаєві.
Саме в цей період Лебедєв орендував Міський театр у Херсоні. Побачивши потенціал Миколаєва, він задумав збудувати тут власний, сучасний театр.
У березні 1910 року на торгах Міського кредитного товариства Лебедєв придбав земельну ділянку за 37 тисяч рублів. Раніше вона належала купцю Миколі Леппаве, який заклав землю в кредитне товариство, розтратив кошти, спився і помер. У результаті ділянка перейшла у власність товариства.
Отримавши землю, Лебедєв оперативно подав до міської управи проєкт будівництва театру, розроблений архітектором Поляковим, і отримав дозвіл на зведення будівлі.
За проєктом театр у стилі модерн мав два зали — оперний і драматичний. Вхід до будівлі планували прикрасити двома мармуровими левами. Дослідник Юрій Крючков у книзі "Град Святого Миколая" припускає, що ці скульптури нині можуть стояти біля входу до Каштанового скверу.
У 1911 році на вулиці Московській, між Спаською та Великою Морською, розпочалося будівництво великого театру. Завершити його планували до театрального сезону 1912–1913 років.
Однак усе пішло не за планом. Коли будівлю вже звели під дах, завезли обладнання та чекали на меблі з-за кордону, роботи несподівано припинили — за пів року до запланованого відкриття.
У квітні 1912 року до Миколаєва прибув судовий слідчий з особливо важливих справ Головковський. Він заарештував голову міського Кредитного товариства Властелицю. Разом із ним під слідство потрапила низка банківських працівників, а резонансний судовий процес в Одесі набув широкого розголосу.
У результаті Властелицю засудили за махінації з нерухомістю. Для Лебедєва це означало кінець мрії - будівництво театру остаточно зупинили.
Після відмови Лебедєва виплачувати кредит право на недобудовану споруду перейшло до "Кредитки" - кредитного банку. Згодом банк вирішив позбутися проблемного об’єкта. За два будинки - театр Лебедєва та колишній дім Леппаве - просили 350 тисяч рублів.
У місті неодноразово виникали ідеї добудувати театр, однак для цього потрібно було ще близько 100 тисяч рублів, яких так і не знайшли.
Після революції недобудовану споруду з червоної цегли миколаївці прозвали "Червоним домом". У різні періоди будівля переходила до кримінальних елементів і тривалий час залишалася занедбаною.
Лише у 1950-х роках будинок нарешті добудували. Сьогодні в цій історичній споруді розташований кінотеатр "Батьківщина" та Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека - місця, добре знайомі кільком поколінням миколаївців.
За матеріалами Миколаївської областної універсальної бібліотеки книга друга “Литература и театр”, по книге Юрия Крючкова “Град Святого Николая. Путеводитель по старому Николаеву”.
Фото з інтернету.