Рус

"Ми - голоси полонених": у Миколаєві відбулася щотижнева акція-нагадування, - ФОТО

13:50, 9 листопада
Суспільство
Надійне джерело

9 листопада в центрі Миколаєва відбулася щотижнева акція-нагадування "Не мовчи. Полон вбиває!", під час якої містяни тримали в руках світлини захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

У заході взяли участь близько 250 людей — рідні військових, волонтери та небайдужі мешканці міста. Акція мала на меті привернути увагу суспільства до проблеми українських полонених, повідомляє кореспондент 0512.

Засудили до 16 років за "тероризм"

Жителька Миколаєва Світлана чекає на свого чоловіка Сергія. Чоловік пішов добровільно захищати Україну ще у 2022 році. Наразі він перебуває у полоні, де росіяни засудили українського оборонця до 16 років позбавлення волі.

Жителька Миколаєва Світлана (справа)

Він спочатку воював у складі 123 бригади ТРО на Миколаївщині та Херсонщині. Згодом перевівся у 22 ОМБр, де у серпні 2024 року опинився на Сумському напрямку. Я не знала тоді, що їх послали на Курщину. Згодом я отримала сповіщення про те, що безвісти зник. Десь через тиждень через ворожі ресурси я дізналась, що мого чоловіка разом із побратимами та командиром взяли у полон, - сказала жінка. 

За словами Світлани, МКЧХ підвердив офіційно підтвердив, що її чоловік є військовополоненим у рф. Однак, попри це, росіяни засудили Сергія разом з іншими українськими захисниками за "тероризм". Наразі жінці відомо про місцеперебування Сергія, і не дивлячись на всі перепони, вона вірить та чекає на свого героя. 

Не хотіли ніде брати, тому долучився до добровольчого батальйону 

Інша жителька Миколаївщини Оксана чекає на свого брата - Олександра. Жінка розповіла, що воїна не хотіли брати через стан здоров'я через військкомати. Проте чоловіку вдалось долучитись до 48-й окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджіхана, який переважно складається з представників кримськотатарського народу.

Жителька Миколаївщини Оксана чекає на свого брата

Його ніде не хотіли брати, а він все одно рвався. У мене й чоловік, й син воює, і брат казав, мов молоді гинуть, а я що сидітиму вдома? На той момент він був на єдиний в підрозділі українцем, тому отримав позивний "Хохол". Командир мені розповів, що мій брат герой, тому що тоді його завдання було доставити боєкомплект на наші позиції і по дорозі назад він пропав зі зв'язку. Тоді вони воювали на Харківському напрямку, під кордонами з рф. Наразі ми не маємо жодних звісток, вже майже два роки", - розповіла Оксана. 

Не ховався та пішов захищати державу, коли призвали

Ірина також чекає на повернення брата - Володимира. Чоловік є безвісти зниклим вже два роки.

Ірина на акції-нагадуванні

Мого брата мобілізували, але він не ховався, вважав, що коли його покличуть, то він піде виконувати свій обов'язок й захищатиме країну. Олександр воював у складі 57 окремої мотопіхотної бригади. Він зник безвісти в листопаді 2023 року під Куп'янськом. Як раз тоді він мені зателефонував перед бойовим виходом, тоді ми говорили в останнє. Ми намагались шукати його через російські ресурси, але наразі нам нічого не відомо про нього, проте ми продовжуємо вірити та чекати, - резюмувала сестра безвісти зниклого. 

Нагадаємо, 15 жовтня в в Центральній міській бібліотеці ім. М. Кропивницького, відбулася зустріч із військовими письменниками Олександром Терещенком та Олексієм Пайкіним.  Захід пройшов в рамках фестивалю книги та читання "Вештанка на Бузі". 

акція-нагадування про полон миколаїв миколаїв військовополонені миколаїв чекаємо на героїв наші герої полон миколаїв новини