Як на Миколаївщині оформлюють статус "дитина війни".
На Миколаївщині понад 27 тисяч дітей офіційно визнано тими, хто постраждав внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Більшість із них пережили психологічне насильство — стрес, паніку, шок від вибухів, евакуації чи втрати рідних. 42 дитини - це ті, які отримали поранення, контузії або каліцтва. Про це порповіла начальниця Служби у справах дітей Миколаївської ОВА Ірина Пономарьова, передає кореспондент 0512.
Статистика, за якою стоїть біль
Станом на сьогодні статус "дитини війни" на Миколаївщині мають 27 864 дитини. Із них:
- 42 дитини були поранені, дістали контузії чи інші тілесні ушкодження;
- 6 дітей зазнали фізичного насильства внаслідок воєнної агресії;
- 5 дітей отримали статус через незаконне вивезення за межі України.
Ще 19 дітей, які були депортовані або вивезені на територію рф чи тимчасово окуповані території, повернулися додому й нині проживають на Миколаївщині.
Хто має право на статус
За українським законодавством, будь-яка дитина, яка перебувала або перебуває на території бойових дій чи окупації, має право на статус постраждалої внаслідок війни. Причому неважливо, де зараз проживає родина - на Миколаївщині чи за кордоном.
Проте, додає Пономарьова, якщо дитина була, наприклад, народжена у місті Миколаєві, але постійно проживаєте у Первомайській міській територіальній громаді, то народження право не надає для дитини в отриманні цього статусу.
Як оформити статус:
- Звернення — до служби у справах дітей за місцем перебування, особливо якщо дитина має статус ВПО.
- Висновок про оцінку потреб — фахівець із соціальної роботи (Центр надання соцпослуг або Центр соціальних служб) має провести оцінку та підтвердити, що дитина дійсно постраждала внаслідок воєнних дій.
- Пакет документів — згідно з Постановою №268 від 5 квітня 2017 року.
Завдяки змінам у законодавстві, тепер звертатися можна не лише за місцем реєстрації, а й за фактичним місцем перебування дитини. Це суттєво спрощує процес для внутрішньо переміщених осіб.
Що далі?
Статус відкриває доступ до державної та гуманітарної допомоги, пільг і психологічної підтримки. Але головне — він визнає, що дитина стала жертвою війни і має право на особливе ставлення й турботу.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією”.