Василь Гуменний - водій-сапер відділення піротехнічних робіт. Щодня чоловік очищує землю від ворожих снарядів.
Після закінчення професійного аграрного ліцею, Василь відслужив рік строкової служби. Службу в ДСНС почав у 2010 році на посаді диспетчера. Сапер розповів про особливості роботи піротехніка на Миколаївщині редакції 0512.
У 2012 році Василь перевівся на пожежника-рятувальника. Ще через п’ять став командиром відділення.
“Я став сапером вже під час повномасштабного вторгнення. На початку війни ще не було оновленої програми як працювати із російськими ракетами та мінами. Здебільшого нам розповідали про бомби часів Другої Світової війни”,
- згадує піротехнік.
До початку широкомасштабного вторгнення росії, Василь займався порятунком людей та гасінням пожеж. Чоловік пригадує, що 24 лютого, о 6 ранку його колег сповістили про початок війни. На службі всі були максимально підготовлені до можливих масових пожеж. У березні з’явилась можливість перевестись на розмінувальника. Василь вважав, що саме на цій посаді він зможе бути максимально корисним.
“Спочатку були курси навчання у Харкові. Пам’ятаю свій перший день як сапера - це були знахідки з часів Другої Світової війни у Первомайську. З липня 2022 року я почав працювати сапером. Зараз ми здебільшого працюємо на деокупованій території, - колишній Снігурівський район”,
- каже Василь.
За словами Василя, на повне очищення території Миколаївської області від ворожих снарядів може піти щонайменше 10 років. Як зазначає сапер, досі нерідко трапляються випадки, коли земля виштовхує з часом ВНП навіть 1940 років.
“Наприклад якщо взяти Грузію, куди росіяни вторглись у серпні 2008 року. Ворог перебував там не так довго, як нині на території України. І тільки нещодавно була заява, що ті землі повністю розмінували, хоч вже минуло скільки років. Щодо України, Миколаївщини зокрема, то тут роботи вистачить в очищенні для наступних навіть поколінь”, - говорить піротехнік.
У Миколаївській області періодично стаються випадки підриву цивільних, які знаходять ворожі снаряди. Василь каже, що необізнаність може вартувати й життя людині.
“Це все необізнаність. Ми просимо завжди повідомляти людей, якщо вони натрапили на снаряди й ні в якому разі їх не чіпати. Ми самі приїдемо та ліквідуємо по протоколу ВНП. Я не втомлююсь розповідати людям про ризики щодо “сюрпризів” від окупантів. росіяни ставили більшість мін при відступі, але здебільшого на них натрапляють зараз звичайні люди, а потім ми маємо прикрі випадки”,
- зазначив сапер.
За даними ДСНС, початку повномасштабного вторгнення піротехніками ДСНС вилучено та знищено 27 776 одиниць вибухонебезпечних предметів. Проте станом на кінець березня 2025 року, Миколаївщина залишається однією з найзамінованіших територій України.
Василь каже, що як й ЗСУ, технології у розмінуванні також розвиваються. Нині паралельно із саперами ДСНС, на території області працюють фахівці, які приїздять на ротації з інших регіонів, а також гуманітарні організації. Крім того, у розмінуванні беруть участь й сучасні машини, які дозволяють зробити цей процес більш безпечним.
“Машини дійсно поліпшують процес, бо якщо вона наштовхнеться на міну, то її підірве, але техніку це не зупинить, на відміну від людини. Ще почали з того року залучати й службових собак. Їх основна задача - це попередня розвідка території. У нас в області поки що немає кінологічного підрозділу з розмінування, проте є такі плани”,
- резюмував Василь.
Василь каже, що війна змінила суттєво його оточення, а також вплинула й ментально. Проте чоловік знає, що його робота важлива та продовжує попри все її виконувати, аби в майбутньому територія Миколаївщина стала безпечною.
Фото - пресслужба ГУ ДСНС Миколаївської області.