Щорічно 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Редакція 0512 вирішила пригадати хронологію подій кульмінації Революції Гідності у Києві та Миколаєві.
Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя. Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!".
День Героїв Небесної Сотні: хронологія подій у столиці та Миколаєві. Фото Музей Революції Гідності
Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська.
“Небесною Сотнею” назвали 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення "Небесна Сотня".
День Героїв Небесної Сотні: хронологія подій у столиці та Миколаєві. Фото Музей Революції Гідності
До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки.
День Героїв Небесної Сотні: хронологія подій у столиці та Миколаєві. Фото Укрінформ
1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон щодо заснування державної нагороди "Орден Героїв Небесної Сотні". Орден установлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання прав і свобод людини та інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.
Окрім Майдану в Києві, також акції на підтримку євроінтеграції відбувались по всій Україні, у тому числі у Миколаєві. Миколаївці відвідували акції на перетині Соборної площі та вулиці Адміральської. Членкиня Миколаївського виконкому та активна учасниця Євромайдану у Миколаєві - Катерина Стоколяс-Литвиненко стала голосом активістів. Катерина пригадує, що ці дні були найдраматичнішими в місті під час Революції Гідності.
Майдан у Миколаєві. Фото героїв матералів 0512
“У нас Майдан був доволі душевним. багато хто приходив з дітьми. Після “кривавого Водохрещення”, коли у Києві почали розстрілювати людей, це змінило настрій людей у Миколаєві. 18-20 лютого – найстрашніші дні. Я тоді хворіла на запалення легень, лежала і все ніби було як у темряві, в темряві. Після Майдану прийшло розуміння, що Миколаїв – це Україна. Саме з активістів вийшов згодом потужний волонтерський рух, коли добровольці пішли на фронт. У нас народилося реальне громадянське суспільство. Майдан нам усім показав, що головне цінність – свобода та незалежність”,
- сказала Катерина.
Зліва - Світлана Чебанова, по центру Катерина Стоколяс-Литвиненко. Фото героїв матералів 0512
Як згадує ще одна учасниця Революції Гідності у Миколаєві - місцева художниця Світлана Чебанова, кульмінацією тих подій стало повалення пам'ятника Леніну на Соборній площі 22 лютого 2014 року. Тоді поряд з учасниками Майдану активізувався і так званий "антимайдан", члени якого були сепаратистами.
“Антимайданівці” стали поводитися агресивно, нападали на учасників мітингу, тримаючи в руках якусь арматуру. Тоді добре спрацювала поліція, давши майданівцям відійти в напрям Соляних. Потім з'ясувалося, що цими антимайданівцями керували ті, хто збирав людей біля пам'ятника Героям Ольшанцям. Багато хто потім із них поїхав воювати на Донбас за ідею "російського миру”,
- розповіла художниця.
Повалення пам'ятника Леніну у Миколаєві. Фото МикВісті
Загалом акції на підтримку євроінтеграції тривали у Миколаєві до початку квітня 2014 року - 92 дні. За цей час учасники мітингу неодноразово мали сутички із поліцією, повалили символ радянської епохи - пам’ятник Леніну та розганяли проросійські сили, які намагались захопити тоді ОВА й розіграти “сценарій”, як на сході України. Варто зазначити, що саме “кістяк” євромітингів у Миколаєві, став потужним волонтерським рухом, який підтримує українських захисників й зараз під час Великої війни України з рф.
Фото з відкритих джерел.
У статті використані матеріали Українського Інституту Національної пам'яті та редакції 0512.