Чим запам'ятався 2024 рік для миколаївців, - ФОТО

“Мене захоплює те, що культурне й освітнє життя міста не зупиняється під час війни. Мені здається, що в Миколаєві побільшало молодіжних центрів для мистецько-культурного розвитку. Також благодійні організації відкрили кілька безплатних освітніх центрів для дітей в Миколаєві.  Попри купу різних проблем із міською інфраструктурою, найбільше 2024 року мені подобаються зміни, яких зазнав міський електротранспорт. Відкрилися нові маршрути, на лініях побільшило новеньких тролейбусів. Нині електротранспорт можна назвати найзручнішим видом громадського транспорту в Миколаєві”, - Дар’я. 

"Найбільше приємно було спостерігати приємні події, пов'язані з відкриттям нових тролейбусних маршрутів. Й неприємно,  як миколаївці не цінують своє майно та бачити акти вандалізму в електротранспорті. Загалом Миколаїв змінився у ліпший бік. У першу чергу завдяки тому, що до нього почали повертатись люди. І стало набагато менше обстрілів у порівнянні з минулими роками — і це найголовніше!", - Катерина.

“Дуже задоволена роботою міського електротранспорту і саме йому віддаю перевагу. Відключення світла, відсутність питної води в крані, інколи проблеми з опаленням, високі ціни й маленький власний дохід - це все мені дуже нагадує початок 90-х, які я прожила, тому... правда, тоді над головою нічого не літало і не "прилітало", але повторюватись не буду, що я про це думаю”, - Вікторія.

“Із всіх новин року у мене найсвітліша та найгарніша - це відкриття нашого пункту незламності, який вже переріс в освітній центр для дітей. Робота з дітьми відволікає від жахіття війни”, - Алевтина. 

“Позитив – вихід дітей на очне навчання у школах та дитячих садках (облаштування укриттів, допомога міжнародних донорів, увага до безпеки з боку персоналу). Діти скучили за живим спілкуванням як з однолітками, так і з вчителями/ вихователями. Також із хорошого - запуск тролейбусів на автономному ходу до Корабельного району. Знакова подія для міста, бо багато хто не вірив, що таке можливе та й про це почали говорити ще на початку 2000 років. Негатив – забрали ПДФО з казни міського бюджету”, - Наталя.

“Коли миколаївців застав блекаут після чергового обстрілу військами рф, завдяки роботі ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" в моїй оселі було тепло. Це надзвичайно цінно, бо навіть у період відсутності світла упродовж кількох діб було розуміння, що про містян дбають. Кожен рік під час війни - це виклик для міста, яке всупереч всьому живе та розвивається”, - Інна.

“Із позитивних змін - запуск трамвая №10 і відкриття спортмайданчика на Набережній. Дуже засмутило - варварські ремонтні роботи на клумбі на перетині вулиць Садова та Чкалова. Зроблена клумба за бюджет у пів мільйона не була правильно демонтована, щоб повернути її назад після ремонтних робіт не зрозуміло якої служби по трубах. На жаль Миколаїв застряв у радянських часах. Влада мало вкладає або взагалі не видно, щоб вкладала у розвиток міста”, - Анна.

“Впровадження електронного квитка у тролейбусах та трамваях. Користуюсь і не можу нарадуватись”, - Олександра. 

“Незважаючи на життя у війні, 2024 рік для Миколаєва був насиченим подіями. Радію поступовому вирішенню проблеми з громадським транспортом. Відкриття нових тролейбусних та автобусних маршрутів наприкінці року - це дійсно значуща подія для міста. Також цього року, після тривалої перерви, у Миколаєві запрацювали школи. Це величезний плюс для дітей, як для майбутнього покоління українців. Їм потрібно розвиватись. Звичайно б, хотілося, щоб цей розвиток був безпечним. Сподівались цього року і на вирішення проблеми з постачанням питної води в крани. Миколаїв розвивається, вчиться виживати в умовах війни і у деяких моментах виправляє помилки минулих років. На жаль, на своєму досвіді, мені довелося зрозуміти, що величезна кількість закладів (освітні, медичні та інші) не дотримуються нових норм у підходах, наприклад, до учнів, або пацієнтів. Інколи ці підходи нагадують радянщину. Я розумію, що старшому поколінню потрібно десь працювати, але їхня робота повинна приносити користь людям і країні в цілому. Тому управлінням міста потрібно звертати увагу на подібні питання”, - Альона.   

“Встановлення меморіальних стендів полеглих захисників України біля ОДА.  Поява тролейбусів, можливо того, що це сталось нещодавно, але це полегшило логістику в пересуванні містом, особливо в робочі перевезення.  Перемога Ольги Харлан в Олімпійських іграх 2024, гордість бере, що така гідна і свідома дівчина виборола перемогу. Складно сказати, чи змінився Миколаїв у ліпший бік, але він дійсно змінився. З початку року більше розважальних заходів стали приїздити (стендап-коміки, співаки, актори). Водночас місто постійно перерито та перекриті дороги через ремонт трубопровіду. Можливо через це в робочі перевезення затори на дорогах міста, але це певна видимість того, що життя в місті є, люди кудись поспішають, працюють. Попри блекаут місто живе, працює і це найголовніше”, - Марина.

“Ймовірно комунальники провели благоустрій точок видачі очищеної води на вул. Генерала Алмазова, тепер легше тягати тачки з водою. Також завдяки відключенням електроенергії покращився тайм-менеджмент та уважність до деталей. Як то кажуть, обіцяного три роки чекають, маю надію, що в 2025 році здам на переробку всю пластикову тару для води. Тролейбуси на автономному ході, ось це мені сподобалося, гарно вийшло”, - Анна.

“Є питання щодо роботи пунктів незламності, їх розташування та реальний графік роботи під час виключення світла не збігається. Так, Миколаїв активно живе та розвивається. Дуже відчувається контраст між життям у Херсоні, який не так далеко знаходиться. Перейменовано багато вулиць, але до цього потрібно просто звикнути”, - Вікторія.

“Життя під час війни, загалом, це питання постійної боротьби з собою. Сьогодні нібито ти дозволив собі, щось запланувати, а завтра, після чергового обстрілу або звістки про трагічну подію, втрати, ситуацію на фронті, ти розумієш, що не може бути ніяких планів. Тому цей рік мені приніс нові професійні навички, особистісний розвиток і витримку”, - Альона.

“Запам'ятався тим, що я повернулась додому після 2,4 років перебування в Німеччині. Я повернула собі своє життя, ще б не було *** російських окупантів, то взагалі б було щастя”, - Вікторія. 

“Завдяки нашим ЗСУ була змога жити умовно мирне життя: ходити на роботу, бачитися з друзями, донатити і тд. Цей рік, як і попередні, дав розуміння, що ми маємо насолоджуватися кожною хвилиною життя. Це відчуття дає наснагу жити і приносити користь”, - Інна. 

"Для особистого досвіду цей рік приніс усвідомлення важливості часу, з'явилося розуміння важливості зустрічей з близькими. Мабуть, як і багато кого з нас, цей рік зробив мене сильнішою. А також дав нові можливості, щоб розвиватись та не зупинятись на досягнутому", - Катерина.

“З особистого досвіду й змін 2024 рік приніс мені багато рефлексій та усвідомлень. Переосмислення власного ставлення до життя й до людей, зміна якихось звичок і способу мислення. Наприклад, я зрозуміла, що треба використовувати будь-які можливості, які дає нам життя та частіше говорити так чомусь новому. Працювати над змінами, а не жити в очікування дива”, - Дар’я.

“Вік навчанню не завада. Коли є можливість та час, треба розвиватися та дізнаватися про нове. До прикладу, брати участь у вебінарах, тренінгах та тематичних курсах”, - Наталя.

“Цей рік приніс тривожність з періодичними нападами істерик. Також цього року я здружилась зі свідомими людьми, з громадянською позицією, які допомагають у зборах, і самі їх ведуть, плетуть сітки, заливають свічки тощо. Це насправді дуже цінно мати свою "бульбашку", які тебе зрозуміють і розділять твої переживання, успіхи й надії. Тож справлятись із труднощами не наодинці легше. Крім того, цей рік дав мені більше впевненості у собі, проявив мене як особистість, що я можу робити більше ніж просто працювати і донатити, а і знаходити час та енергію на більшу допомогу армії, в тому числі спонукаючи інших людей підтримати мої ініціативи та самим проявлятись. Цього року я закрила 9 зборів, переважно невеликих, і десятий зараз в процесі”, - Марина. 

“Не зневірюватися, не опускати рук та більше вірити у Перемогу та допомагати ЗСУ”, - Наталя.

“Усім мешканцям Миколаєва хочу побажати у 2025 році не втрачати віру та оптимізм. Стійкість, витримка, наснага - це те, що потрібно усій країні”, - Інна.

“Бажаю нашим жителям пережити цю зиму, допомагати армії і не толерувати російські контексти (музику, літературу, фільми). Фронт не так далеко, щоб за нього забувати. Там немає чужих, там всі свої і вони мають відчувати підтримку. Тож бажаю також витримки, емпатії та небайдужості, бо якщо ти не в ЗСУ, ти маєш робити все, що можливе і неможливе, аби допомагати ЗСУ”, - Марина.

“Побажати місту - значить звернутись до влади. Будь ласка, дуже прошу, полюбіть місто і зробіть його привабливим, сучасним, чистим та соціально культурним. А містянам хочу побажати чистих і світлих думок. Любити та дбати про місто, як про власну оселю”, - Анна.

“На превеликий жаль, сьогодні вже почалась політична гра у контексті підготовки до можливих виборів. Наша країна досі воює, ми чекаємо з полону терориста наших рідних та знайомих, постійно знаходимось у страху, що ворог у будь-який момент може атакувати, але псевдополітики та псевдоактивісти грають у свої ігри та маніпулюють на чутливих темах. Я хочу побажати миколаївцям бути наступного року медіаграмотними і постійно аналізувати інформацію. Адже сьогодні дуже важливо бути такими ж об'єднаними, як і в 2022 році. Ми не можемо дозволити грати на наших емоціях ні зовнішньому ворогу, ні особам, які під час війни думають про інші цінності”, - Альона.

"Хочу побажати миколаївцям бути більш добрішими та цінувати те, що робиться для них. Також багато кому потрібно перестати постійно вимагати щось від міста, від влади, а й нарешті самим почати щось давати цьому місту, робити його кращим, починаючи із себе самих", - Катерина.

“Хочеться побажати Миколаєву наповнюватися новими можливостями й ставати символом ще й відродження та відновлення. Містянам бажаю лише одного - єдності”, - Дар’я.