Старший штурмової групи 36 окремої бригади морської піхоти Потап може розказати багато історій про штурми та буденне життя побратимів.
Декількома історіями морпіх поділився в інтерв’ю зі СтратКом ЗСУ, передає пресслужба бригади.
Потап майже безпомилково може ідентифікувати майбутнього штурмовика.
Наказ командира про призначення старшим штурмової групи став для військовослужбовця несподіванкою.
Я йому кажу: "Я ж раніше не керував такими діями". Командир у відповідь: "Так треба". І все, накази ж не обговорюються. Вже тієї ночі я вперше очолив групу.
Після одного з важких штурмів на Запоріжжі, він зізнається, що усвідомив, яка велика відповідальність покладається на командира, що веде за собою людей.
Це був той випадок, коли я зрозумів, що таке молоді хлопці у тебе за спиною. Я почав удвічі ретельніше готуватися до завдання. Завжди особисто перевіряю маршрути, проводжу дорозвідку, контролюю поточну ситуацію і лише після цього приймаю рішення, що і як ми будемо робити.
Маючи неабиякий досвід ведення штурмових дій, Потап навчає новоприбулих воїнів. Каже, що майже безпомилково може ідентифікувати майбутнього штурмовика серед новобранців. Одразу цікавиться, чим займалися раніше. І якщо людина була працьовитою, активною та справедливою в цивільному житті, то в армії вона теж не пастиме задніх.
Хоча був і виняток. Прийшов якось хлопець до нас. На перший погляд – ні риба ні м'ясо, живе з мамою, своєї сім’ї не має, цікавиться лише комп’ютерними іграми. Ну, думаю, мамин синочок, діла не буде. Однак він мене приємно здивував уже на першому виході й потім чудово працював.
Нагадаємо, історія військового на псевдо Ланцелот.
