Історії захисників України: воїн "Юань" на варті спокою громадян, - ФОТО

Рівно п'ять місяців українські захисники стоять на варті спокою громадян та боронять нашу державу від російського агресора. Історію кожного захисника ми просто повинні знати.

«Надіюсь китайська валюта зайде в московію та захопить її. Сподіваюсь росію розтягнуть по маленьким шматочкам та більше такої країни не існуватиме».

Як повідомляє ОК Південь, ця фраза стала відповіддю Олександра, коли у нього запитали про його позивний «ЮАНЬ».

Олександру 31 рік, половину свого життя він присвятив Збройним Силам України, спочатку навчання, потім контракт в армії, тепер війна. Олександр - світла, добра людина, розумний та вимогливий командир. Тактику росіян пояснює так:

« як такої тактики у росіян немає, лізли куди бачили, наче ті промінці в сонця, потім коли бачили, що вже не можуть просуватися в перед, почали розтягуватися та вкопуватися».

Олександр розповів що спочатку дійсно було тяжко перші декілька тижнів, він не розумів що взагалі відбувається, він не міг повірити, що росія почала війну, адже вважав це рішення дурницею:

«перші декілька тижнів, я зі своїм другом їздили на власному транспорті, перевдягнені в цивільний одяг по території Херсонської та Миколаївської областей та збирали якомога більше інформації про ворога, ми йшли по перед нього, прораховуючи його дії та відправляючи зібрану інформацію далі до командирів. Сказати що було страшно, це нічого не сказати, але ми розуміли, що просто сидіти на місці ми не зможемо тому і ризикували».

Наразі Олександр знаходиться на своєму місці, підлеглі його поважають, рідні пишаються. Він сподівається, що незабаром Україна здобуде ПЕРЕМОГУ, дуже цього бажає. Але теж додає:

«зараз нам всім складно, бо тактика у нас схожа. Всі ми керуємося радянськими схемами, статутами, єдине, чому ми почали зараз просуватися вперед, це вміння знаходити нестандартні підходи ведення бойових дій. Ворог не очікує від нас таких дій, якщо чесно ми і самі іноді маємо сумніви, сильно ризикуємо власним життям, але все це заради бажаної ПЕРЕМОГИ». Олександр із захватом описував те, чим буде займатися після закінчення війни, як зміниться його ставлення до навколишнього світу.