Герб Миколаєва. Яким він був у різні роки існування міста, - ФОТО

Символіка абсолютного міста унікальна і найголовніше – показує, чим живе місто, а історія міста – самобутня та сповнена цікавих фактів.

Раніше мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив, що слід змінити герб міста, а саме замінити на гербі галеру з чорними веслами, на корабель.

— З самого початку історично наш герб був з кораблем, тому що наше історично було, і я сподіваюсь, поверне собі славу міста корабелів. Після того в 1997 році затвердили новий герб, на якому з'явився не корабель, а галера з чорними веслами. Власне ідея полягає в тому, аби замінити цю галеру на корабель. Ми з головою Миколаївської ОВА оголосили конкурс, в якому містяни можуть взяти участь з модернізації нашого герба. Також це питання буде публічно обговорено на онлайн-голосуванні. Якщо будуть зміни, то вони будуть затверджуватись на сесії міськради, як найбільш повноважним органом, – сказав він.

Додамо, що наразі у міста Герб від 1883 року, то може дійсно час змін?

Редакція 0512 вирішила розповісти, яким був Герб у різні роки існування міста. 

У 1789 році, 27 серпня за старим стилем, губернатор краю Григорій Потьомкін підписав указ про найменування нової верфі на місці злиття двох річок — містом Миколаїв. Місто будувалося як "майбутнє грандіозне адміралтейство". Що ж до першого Герба міста, його затвердили через чотирнадцять років - у 1803 році. Його опис закріпили у “Повних зборах законів Російської імперії”.

Григорій Потьомкін

Герб — триколірний щит, розділений від середини зверху кутів знизу. Чорний трикутник у центрі означав родючість землі, благодатні краї життя людей. У центрі трикутника, над срібною кадильницею, зображено рівносторонній золотий хрест, облямований променями. Ліворуч, на блакитному полі, що символізує води річок, зображено архієрейську митру. Праворуч – на жовтому полі, що означає безкраї піски, розташований архієрейський посох – символ мудрості та знань. Саме митра та палиця – атрибути архієрейської влади – нагадують про покровителя міста Святого Миколая.

Але на цьому історія Герба Миколаєва не закінчилась. У XIX столітті відбулася реорганізація геральдичної служби російської імперії. Простою  мовою це про зміну правил герботворення міських і губернських Гербів. Зміни були й у Гербі Миколаєва. На той час Миколаїв уже вважався центром суднобудування, великим торговим портом та базою Чорноморського флоту. Те, що виділяє місто серед інших, і додали до Герба. Новий варіант герба затвердили у 1883 році:

”У блакитному щиті, на срібній хвилеподібній околиці золотий корабель із чорними веслами і супроводжуваний, на чолі щита, золота архієрейська митра на двох таких же, навхрест покладених палиць. У вільній частині – герб Херсонської губернії. Щит прикрашений срібною граничною короною та оточений двома золотими якорями, з'єднаними Олександрівською стрічкою”.

Герб Миколаєва 1883 року відображав зв'язок міста з суднобудуванням і флотом, про що свідчить зображення на Гербі корабля у вигляді золотого човна. Мітра на тлі двох перехрещених палиць символізувала надію городян на захист покровителя міста — Святого Миколая Чудотворця. Наявність на гербі двох перехрещених палиць може означати стабільність, рівновагу. Баштова тризуба корона вказує на повітовий статус міста, золоті якорі свідчать, що Миколаїв – місто портове, а Олександрівська червона стрічка символізує державну підтримку починань городян.

У 60-х роках XX століття посилився інтерес до міської геральдики. І через це органи місцевого самоврядування вирішили затвердити новий Герб Миколаєва. Так, спочатку оголосили конкурс на найкращий варіант Герба. Головне завдання для учасників – відобразити особливості міста у контексті соціалістичних перетворень. За результатами конкурсу переміг ескіз миколаївського художника В.С. Козловського: на червоно-синьому полі зображено срібний вітрильник, під кілем якого розташована золота пів шестірня, у верхньому лівому кутку – серп та молот золотого кольору.

Автор проєкту-переможця врахував тодішні вимоги, які зобов'язували зображати в Гербах символи радянської доби (кольори державного прапора Української РСР, символи "вільної" праці та єднання робітників і селян – серп та молот) та одночасно спробував відобразити славне минуле міста корабелів у вигляді вітрильника. У 1969 році новий герб затверджений, але через те, що він не відповідав правилам загальноприйнятої геральдики, використовували його рідко, а незабаром забули про нього.

Невдовзі Україна стала незалежною. І знову постало питання розробки нової місцевої символіки, яка б поєднувала в собі історичне спадкоємство і відображала специфічні риси краю.

26 вересня 1997 року на засіданні міської Ради затвердили Герб Миколаєва. За основу прийнято зображення 1883, але трохи видозмінене. Так, прибрали знак Херсонської губернії, до складу якої свого часу входив Миколаїв. Цій урочистій події передували: конкурс Миколаївського міськвиконкому на найкращий проєкт міського герба, копітка праця художників, науковців, проведення двох виставок конкурсних проєктів та дискусія у місцевій пресі.

Тоді журі конкурсу розглянуло 40 проєктів герба, але жоден не підійшов. Тому було ухвалено рішення про подання на розгляд міської ради відновлених у кольорі дизайнером Б.О.Старощуком зразків гербів міста Миколаєва, які діяли раніше: 1803 – без змін та 1883 – без зображення герба Херсонської губернії у вільній частині щита.

Миколаївська міська рада затвердила Герб міста Миколаєва. Герб відновлено згідно з описом та чорно-білим зображенням герба міста Миколаєва, яке було затверджено 16 березня 1883 року, а також дореволюційної кольорової копії з копії зазначеного герба, яка зберігається у Миколаївському краєзнавчому музеї.

Герб 1883 став не тільки спадкоємцем герба 1803, тому що зберіг символи, що розкривають назву міста, але і вказував на його господарську спрямованість.

Миколаївці ж зараз бачать такий варіант герба:На чолі блакитного щита золота архієрейська митра, на двох золотих навхрест покладених палицях, а під ними на срібній хвилеподібній околиці золотий корабель із шістьма чорними веслами. Щит увінчаний срібною баштовою короною із трьох зубців. За щитом два навхрест покладені золоті якорі, перевиті яскраво-червоною (червоною) Олександрівською стрічкою.